календарне планування 7-11кл

Календарне планування з фізики 7, 8, 9 клас за новою програмою 2015-2016 н.р.

Пояснювальна записка
Фізика є фундаментальною наукою, яка вивчає загальні закономірності перебігу природних явищ, закладає основи світорозуміння на різних рівнях пізнання природи й надає загальне обґрунтування природничо-наукової картини світу. Сучасна фізика, крім наукового, має важливе соціокультурне значення. Вона стала невід’ємною складовою загальної культури високотехнологічного інформаційного суспільства.

Фундаментальний характер фізичного знання як філософії науки й методології природознавства, теоретичної основи сучасної техніки й виробничих технологій визначає освітнє, світоглядне та виховне значення шкільного курсу фізики як навчального предмета. Завдяки цьому в структурі освітньої галузі він відіграє роль базового компонента природничо-наукової освіти й належить до інваріантної складової загальноосвітньої підготовки учнів в основній і старшій школах.
Головна мета навчання фізики в середній школі полягає в розвитку особистості учнів засобами фізики як навчального предмета, зокрема завдяки формуванню в них предметної компетентності на основі фізичних знань, наукового світогляду й відповідного стилю мислення, розвитку експериментальних умінь і дослідницьких навичок, творчих здібностей і схильності до креативного мислення. 
Відповідно до цього зміст фізичної освіти спрямовано на опанування учнями наукових фактів і фундаментальних ідей, усвідомлення ними суті понять і законів, принципів і теорій, які дають змогу:
    пояснити перебіг фізичних явищ і процесів і з’ясувати їхні закономірності; 
    оволодіти основними методами наукового пізнання;
    охарактеризувати сучасну фізичну картину світу; 
    зрозуміти наукові засади сучасного виробництва, техніки і технологій; 
    використати набуті знання в повсякденній практичній діяльності.
Шкільний курс фізики побудовано за двома логічно завершеними концентрами, зміст яких узгоджується зі структурою середньої загально-освітньої школи: 
1)    в основній школі (7–9 класи) вивчається логічно завершений базовий курс фізики, який закладає основи фізичного знання; 
2)    у старшій школі вивчення фізики відбувається залежно від обраного профілю навчання.
В основній школі фізику починають вивчати як окремий навчальний предмет, зміст й вимоги до засвоєння якого є єдиними для всіх учнів. Урахування пізнавальних інтересів учнів, розвиток їхніх творчих здібностей і формування схильності до навчання фізики здійснюється завдяки особистісно орієнтованому підходу, запровадженню курсів за вибором, проведенню факультативних та індивідуальних занять і консультацій за рахунок варіативної складової навчального плану. Передбачається також можливість поглибленого вивчення фізики за спеціальною програмою. 
Базовий курс фізики (7–9 класи) закладає основи фізичного знання: учні опановують суть основних фізичних понять і законів, оволодівають науковою термінологією, основними методами наукового пізнання та алгоритмами розв’язування фізичних задач, у них розвиваються експериментальні вміння й дослідницькі навички, формуються уявлення про фізичну картину світу. Він ґрунтується на тих знаннях з основ фізики, які учні отримали на більш ранніх етапах навчання, зокрема на уроках природознавства в початковій школі і 5 класі, а також на повсякденному досвіді пізнання навколишнього світу, якого учні набувають у житті. 
Таким чином, завданнями курсу фізики основної школи є:
    сформувати в учнів базові фізичні знання про явища природи, розкрити історичний шлях розвитку фізики, ознайомити їх із діяльністю та внеском відомих зарубіжних й українських фізиків;
    розкрити суть фундаментальних наукових фактів, основних понять і законів фізики, показати розвиток фундаментальних ідей і принципів фізики;
    сформувати в учнів алгоритмічні прийоми розв’язування фізичних задач та евристичні способи пошуку розв’язків практичних життєвих проблем;
    сформувати й розвинути в учнів експериментальні вміння й дослідницькі навички, уміння описувати й оцінювати результати спостережень, планувати й проводити досліди та експериментальні дослідження, здійснювати вимірювання фізичних величин, робити узагальнення й висновки;
    розкрити роль фізичного знання в житті людини, суспільному виробництві й техніці, сутність наукового пізнання засобами фізики, сприяти розвитку інтересу школярів до фізики;
    спонукати учнів критично мислити, застосовувати набуті знання в практичній діяльності, виявляти ставлення до довкілля на засадах екологічної культури;
    сформувати в них уявлення про фізичну картину світу, на конкретних прикладах показати прояви моральності щодо використання наукового знання в життєдіяльності людини й природокористуванні.
Засвоєння учнями системи фізичних знань та здатність застосовувати їх у процесі пізнання і в практичній діяльності є одним із головних завдань навчання фізики в середній школі. Тому системотворчими елементами шкільного курсу фізики виступають:
   чуттєво усвідомлені уявлення школярів про основні властивості та явища навколишнього світу, які стають предметом вивчення в певному розділі фізики (наприклад, механічний рух у його буденному сприйнятті як переміщення в просторі, просторово-часові уявлення тощо);
    основні поняття теоретичного базису (наприклад, для механіки це швидкість, сила, маса, енергія), ідеї та принципи, що їх об’єднують (приміром, відносність руху), необхідні для усвідомлення суті перебігу фізичних явищ і процесів;
    абстрактні моделі, покладені в основу теоретичної системи (матеріальна точка, інерціальна система відліку тощо);
    формули, рівняння й закони, що відтворюють співвідношення між фізичними величинами;
    різноманітні застосування фізичних знань для пояснення життєвих ситуацій або розв’язання практичних завдань, а також наслідки їх використання в пізнавальній практиці (розрахунок гальмівного шляху, теплового балансу, електричних кіл, побудова зображень тощо).
Як відомо, фізика ґрунтується на експерименті. Тому ця її особливість визначає низку специфічних завдань шкільного курсу фізики, спрямованих на засвоєння наукових методів пізнання. Завдяки навчальному фізичному експерименту учні оволодівають досвідом практичної діяльності людства в галузі здобуття фактів та попереднього їх узагальнення на рівні емпіричних уявлень, понять і законів. За таких умов експеримент виконує функцію методу навчального пізнання, завдяки якому у свідомості учня утворюються нові зв’язки й відношення, формується особистісне знання. Саме через навчальний фізичний експеримент найефективніше здійснюється діяльнісний підхід до навчання фізики.
З іншого боку, навчальний фізичний експеримент дидактично забезпечує процесуальну складову навчання фізики, зокрема формує в учнів експериментальні вміння й дослідницькі навички, озброює їх інструментарієм наукового дослідження, який стає засобом навчання.
Таким чином, навчальний фізичний експеримент як органічна складова методичної системи навчання фізики забезпечує формування в учнів необхідних практичних умінь, дослідницьких навичок та особистісного досвіду експериментальної діяльності, завдяки яким вони стають спроможними у межах набутих знань розв’язувати пізнавальні завдання засобами фізичного експерименту. У шкільному навчанні він реалізується у формі демонстраційного і фронтального експерименту, лабораторних робіт, фізичного практикуму, навчальних проектів, позаурочних дослідів тощо.
У системі навчального фізичного експерименту особливе місце належить лабораторним роботам, які забезпечують практичну підготовку учнів. Виконання лабораторних робіт передбачає оволодіння учнями певною сукупністю умінь, які в цілому складають узагальнене експериментальне вміння. Воно має складну структуру, елементами якої є: 
a) уміння планувати експеримент, тобто формулювати його мету, визначати експериментальний метод і давати йому теоретичне обґрунтування, складати план досліду й визначати найкращі умови для його проведення, обирати оптимальні значення вимірюваних величин та умови спостережень, враховуючи наявні експериментальні засоби;
б) уміння підготувати експеримент, тобто обирати необхідне обладнання й вимірювальні прилади, збирати дослідні установки чи моделі, раціонально розташовувати прилади, досягаючи безпечного проведення досліду;
в) уміння спостерігати, визначати мету й об’єкт спостереження, встановлювати характерні ознаки перебігу фізичних явищ і процесів, виділяти їхні суттєві ознаки;
г) уміння вимірювати фізичні величини, користуючись різними вимірювальними приладами та мірилами, визначати ціну поділки шкали приладу, знімати покази приладу;
ґ) уміння обробляти результати експерименту, обчислювати значення величин, знаходити похибки вимірювань, складати таблиці одержаних даних, готувати звіт про проведену роботу, записувати значення фізичних величин у стандартизованому вигляді тощо;
д) уміння інтерпретувати результати експерименту, описувати спостережувані явища й процеси, застосовуючи фізичну термінологію, подавати результати у вигляді формул і рівнянь, встановлювати функціональні залежності, будувати графіки, робити висновки про здійснене дослідження відповідно до поставленої мети.
Формування такого узагальненого експериментального вміння — процес довготривалий, який вимагає планомірної роботи вчителя й учнів упродовж усього навчання фізики в школі. Перелічені в програмі демонстраційні досліди й лабораторні роботи є мінімально необхідними і достатніми щодо вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Проте залежно від умов і наявної матеріальної бази фізичного кабінету вчитель може замінювати окремі роботи або демонстраційні досліди рівноцінними, використовувати різні їхні можливі варіанти. Учитель може доповнювати цей перелік додатковими дослідами, короткочасними експериментальними завданнями, об’єднувати кілька робіт в одну залежно від обраного плану уроку. Окремі лабораторні роботи можна виконувати як учнівські навчальні проекти, а також за умови відсутності обладнання за допомогою комп’ютерних віртуальних лабораторій. Разом з тим модельний віртуальний експеримент повинен поєднуватися з реальними фізичними дослідами і не заміщувати їх. 
Самостійне експериментування учнів, особливо в основній школі, необхідно розширювати, використовуючи найпростіше устаткування, інколи навіть саморобні прилади й побутове обладнання, дотримуючись правил безпеки життєдіяльності. Такі роботи повинні мати пошуковий характер, завдяки чому учні збагачуються новими фактами, узагальнюють їх і роблять висновки. У процесі такої діяльності вони мають навчитися ставити мету дослідження, обирати адекватні методи й засоби, планувати і здійснювати експеримент, обробляти його результати й робити висновки.
Ефективним засобом формування предметної й ключових компетентностей учнів у процесі навчання фізики є навчальні проекти. Тому практично в кожному розділі програми запропоновано орієнтовні теми навчальних проектів і зазначено кількість навчальних годин, яка виділяється на цей вид навчальної діяльності учнів на уроці. 
Навчальні проекти розробляють окремі учні або групи учнів упродовж певного часу (наприклад, місяць або семестр) у процесі вивчення того чи іншого розділу фізики. Захист навчальних проектів, обговорення та узагальнення отриманих результатів відбувається на спеціально відведених заняттях. Оцінювання навчальних проектів здійснюється індивідуально, за самостійно виконане учнем завдання. 
Виконання навчальних проектів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів за консультативної допомоги вчителя. Учитель здійснює управління такою діяльністю і спонукає до пошукової діяльності учнів, допомагає у визначенні мети та завдань навчального проекту, орієнтовних прийомів дослідницької діяльності та пошук інформації для розв’язання окремих навчально-пізнавальних задач. Форму подання проекту учень обирає самостійно. Він готує презентацію отриманих результатів і здійснюють захист свого навчального проекту. 
У процесі навчання фізики в основу навчально-пізнавальної діяльності учнів покладають плани узагальнювального характеру, за якими розкривається суть того чи іншого поняття, закону, факту тощо. 
Так, зміст наукового факту (фундаментального досліду) визначають:
    суть наукового факту чи опис досліду;
    хто з учених встановив даний факт чи виконав дослід;
    на підставі яких суджень встановлено даний факт або схематичний опис дослідної установки;
    яке значення вони мають для становлення й розвитку фізичної теорії.
Для пояснення фізичного явища необхідно усвідомити:
    зовнішні ознаки перебігу цього явища, умови, за яких воно відбувається;
    зв’язок цього явища з іншими;
    які фізичні величини його характеризують;
   можливості практичного використання явища, способи попередження шкідливих наслідків його прояву.
Сутність поняття фізичної величини визначають:
    властивість, яку характеризує ця величина;
    її означення (дефініція) та формула, покладена в основу означення;
    зв’язок даної величини з іншими;
    одиниці фізичної величини;
    способи її вимірювання.
Для закону це:
    його формулювання, усвідомлення того, зв’язок між якими явищами він встановлює;
    його математичний вираз;
    дослідні факти, що привели до встановлення закону або підтверджують його справедливість; 
    межі застосування закону.
Для моделі необхідно:
    дати її опис або навести дефініцію;
    встановити, які реальні об’єкти вона заміщує;
    з’ясувати, до якої конкретно теорії вона належить;
    визначити, від чого ми абстрагуємося, чим нехтуємо, вводячи цю ідеалізацію;
    з’ясувати межі та наслідки застосування цієї моделі.
Загальна характеристика фізичної теорії має містити:
    перелік наукових фактів і гіпотез, які стали підставою розроблення теорії, її емпіричний базис;
    понятійне ядро теорії, визначення базових понять і моделей;
    основні положення, ідеї й принципи, покладені в основу теорії;
    рівняння й закони, що визначають математичний апарат теорії;
    коло явищ і властивостей тіл, які дана теорія може пояснити або спрогнозувати в перебігу;
    межі застосування теорії.
Однією з найважливіших ділянок роботи в системі навчання фізики в школі є розв’язування фізичних задач. Задачі різних типів можна ефективно використовувати на всіх етапах засвоєння фізичного знання: для розвитку інтересу, творчих здібностей і мотивації учнів до навчання фізики, під час постановки проблеми, що потребує розв’язання, у процесі формування нових знань, вироблення практичних умінь учнів, з метою повторення, закріплення, систематизації та узагальнення засвоєного матеріалу, для контролю якості засвоєння навчального матеріалу чи діагностування навчальних досягнень учнів тощо. Слід підкреслити, що в умовах особистісно орієнтованого навчання важливо здійснити відповідний добір фізичних задач, який враховував би пізнавальні можливості й нахили учнів, рівень їхньої готовності до такої діяльності, розвивав би їхні здібності відповідно до освітніх потреб. За вимогами компетентнісного підходу вони повинні бути наближені до реальних умов життєдіяльності людини, спонукати до використання фізичних знань у життєвих ситуаціях.
Розв’язування фізичних задач зазвичай передбачає три етапи діяльності учнів:
1) аналіз фізичної проблеми або опис фізичної ситуації;
2) пошук законів, рівнянь та побудова математичної моделі задачі;
3) реалізація розв’язку та аналізу одержаних результатів.
На першому етапі відбувається побудова фізичної моделі задачі, що подана в її умові:
    аналіз умови задачі, визначення відомих параметрів і величин та пошук невідомого;
    конкретизація фізичної моделі задачі за допомогою графічних форм (рисунки, схеми, графіки тощо);
    скорочений запис умови задачі, що відтворює фізичну модель задачі в систематизованому вигляді.
На другому етапі розв’язування відбувається пошук зв’язків і співвідношень між відомими й невідомими величинами:
    вибудовується математична модель фізичної задачі, робиться запис загальних рівнянь, що відповідають фізичній моделі задачі;
    враховуються конкретні умови фізичної ситуації, описаної в задачі, здійснюється пошук додаткових параметрів;
     загальні рівняння приводяться до конкретних умов, відтворених в умові задачі, у формі рівняння записується співвідношення між невідомим і відомими величинами.
На третьому етапі здійснюються такі дії:
    аналітичне, графічне або чисельне розв’язання рівняння відносно невідомого;
    аналіз одержаного результату щодо його вірогідності й реальності, запис відповіді;
   узагальнення способів діяльності, які властиві даному типу фізичних задач, пошук інших шляхів розв’язання.
Для розвитку творчих здібностей учнів та їхнього розумового потенціалу важливою формою роботи є складання задач, які за фізичним змістом подібні до тих, що були розв’язані на уроці, наприклад обернених задач.
Одним із дієвих способів формування ціннісного ставлення учнів до фізичного знання є розкриття здобутків вітчизняної фізичної науки та висвітлення внеску українських учених у розвиток природничих наук, оскільки конкретні приклади досягнень українських учених, особливо світового рівня, мають вирішальне значення в національному вихованні учнів, формуванні в них почуття гордості за свою Батьківщину й український народ.
У процесі навчання фізики в основній школі варто на прикладі історико-біографічного матеріалу, тобто на прикладі життя й діяльності вчених-фізиків показати, що і як вони робили, щоб досягнути успіху в певній науковій галузі знання.
На уроках фізики необхідно розповісти про першого президента Україн-ської академії наук В.І. Вернадського й нинішнього президента Національної академії наук України академіка Б.Є. Патона, лауреатів Нобелівської премії в галузі фізики, які народилися або жили й працювали в Україні (Г. Шарпак, Л.Д.Ландау), та інших відомих учених (О.І.Ахієзер, А.К.Вальтер, А.Ф.Йоффе, Г.Д.Латишев, О.І.Лейпунський, Л.І.Мандельштам, В.І.Обреїмов, І.Пулюй, К.Д.Синельников, Л.В.Шубніков та ін.). Необхідно згадати також про відомих авіаконструкторів І.І.Сікорського, Ф.Ф.Андерса, О.В.Антонова, зупинитися на досягненнях українських учених в освоєнні космічного простору (М.І.Кибальчич, Ю.В.Кондратюк, С.П.Корольов, В.Н.Челомей, М.К.Янгель та ін.). Важливо також розкрити розвиток українських наукових шкіл: київської, харківської, одеської, львівської тощо, їхні напрями досліджень та основні досягнення.

Фізика, 7 клас

із змінами наказ МОНУ від 29.05.2015 №585

(70 год, 2 год на тиждень, 4 год — резервний час)

№ п\п	Дата уроку	Тема уроку	Примітка
1		Фізика як навчальний предмет у школі. Фізичний кабінет та його обладнання. Правила безпеки у фізичному кабінеті
Фізика як природнича наука. Пізнання природи. (8 год.)
2		Фізика як фундаментальна наука про природу. Етапи пізнавальної діяльності у фізичних дослідженнях. Речовина і поле. Основні положення атомно-молекулярного вчення про будову речовини.
3		Фізичні величини. Вимірювання. Міжнародна система одиниць фізичних величин.
4		Інструктаж з ОП. Л. р. № 1. Ознайомлення з вимірювальними приладами. Визначення ціни поділки школи приладу.
5		Фізичні тіла й фізичні явища.
6		Інструктаж з ОП. Л. р. № 2. Вимірювання об’єму твердих тіл, рідин і сипких матеріалів.
7		Інструктаж з ОП. Л. р. № 3. Вимірювання розмірів малих тіл різними способами.
8		Контрольна робота №1 з теми «Фізика як природнича наука. Пізнання природи»
9		Навчальний проект №1
		Механічний рух (17 год.)
10		Механічний рух. Відносність руху. Тіло відліку. Система відліку. Матеріальна точка.
11		Траєкторія. Шлях. Переміщення.
12		Рівномірний прямолінійний рух. Швидкість руху.
13		Розв´язування задач
14		Графіки рівномірного прямолінійного руху.
15		Розв´язування задач
16		Прямолінійний нерівномірний рух. Середня швидкість нерівномірного руху.
17		Розв´язування задач
18		Рівномірний рух матеріальної точки по колу. Період обертання.
19		Розв´язування задач
20		Інструктаж з ОП. Л. р. № 4. Визначення періоду обертання та швидкості руху по колу.
21		Коливальний рух. Маятники. Амплітуда коливань. Період коливань. Частота коливань.
22		Розв’язування задач
23		Інструктаж з ОП. Л. р. № 5. Вивчення коливань нитяного маятника.
24		Узагальнюючий урок
25		Контрольна робота №2 з теми Механічний рух
26		Навчальний проект № 2
Взаємодія тіл. Сила. (26+3р год.)
27		Явище інерції. Інертність тіла.
28		Маса тіла. Густина речовини.
29		Інструктаж з ОП. Л. р. № 6. Вимірювання маси тіл.
30		Інструктаж з ОП. Л. р. № 7. Визначення густини твердих тіл і рідин.
31		Взаємодія тіл. Сила.
32		Додавання сил. Рівнодійна. Графічне зображення сил.
33		Розв´язування задач
34		Сила тяжіння.
35		Деформація. Сила пружності. Закон Гука.
36		Розв´язування задач
37		Інструктаж з ОП. Л. р. № 8. Дослідження пружних властивостей тіл.
38		Вага тіла. Невагомість.
39		Тертя. Сили тертя. Коефіцієнт тертя ковзання. Тертя в природі й техніці.
40		Розв´язування задач
41		Інструктаж з ОП. Л. р. № 9. Визначення коефіцієнта тертя ковзання.
42		Контрольна робота №3 з теми Взаємодія тіл. Сила.
43		Тиск твердих тіл на поверхню. Сила тиску.
44		Розв´язування задач
45		Тиск рідин і газів. Закон Паскаля.
46		Розв´язування задач
47		Сполучені посудини. Манометри.
48		Атмосферний тиск. Дослід Торрічеллі. Вимірювання атмосферного тиску. Барометри.
49		Розв´язування задач
50		Виштовхувальна сила в рідинах і газах. Закон Архімеда.
51		Інструктаж з ОП. Л. р. № 10. З’ясування умов плавання тіла.
52		Розв´язування задач
53		Узагальнюючий урок
54		Контрольна робота №4 з теми Взаємодія тіл. Сила.
55		Навчальний проект № 3
Механічна робота та енергія (11+2р год.)
56		Механічна робота. Потужність.
57		Розв´язування задач
58		Механічна енергія та її види.
59		Закон збереження й перетворення енергії в механічних процесах та його практичне застосування.
60		Прості механізми. Момент сили. Важіль. Умови рівноваги важеля.
61		Розв´язування задач
62		Інструктаж з ОП. Л. р. № 11. Вивчення умови рівноваги важеля.
63		Коефіцієнт корисної дії механізмів.
64		Інструктаж з ОП. Л. р. № 12. Визначення ККД простого механізму.
65		Розв´язування задач
66		Узагальнюючий урок
67		Контрольна робота №5 з теми Механічна робота та енергія
68		Навчальний проект № 4
69		Екскурсія
70		Підсумковий урок

 

 

 

 

Орієнтовні теми навчальних проектів

№1: Видатні вчені-фізики

        Фізика в побуті, техніці, виробництві.

        Спостереження фізичних явищ довкілля.

        Дифузія в побуті.

№2: Визначення середньої швидкості нерівномірного руху.

        Порівняння швидкостей рухів тварин, техніки.

        Обертальний рух в природі – основа відліку часу.

        Коливальні процеси в техніці та живій природі.

№3: Розвиток судно- та повітроплавання

        Дослід Торрічеллі.

        Спостереження за зміною атмосферного тиску.

        Насоси.

№4: Становлення і розвиток знань про фізичні основи машин і            механізмів.

        Прості механізми у побутових пристроях.

        Біомеханіка людини.

        Використання енергії природних джерел.

 

Фізики  8 клас

( за програмою 70 год, 2 год на тиждень, 4 год  - резерв)

 

№з/п	Дата	Тема уроку	Примітка
Розділ І. ТЕПЛОВІ ЯВИЩА (30 год)
Частина І. Температура. Внутрішня енергія. Теплопередача
1		Тепловий стан тіл. Температура та її вимірювання
2		Залежність розмірів фізичних тіл від температури
3		Внутрішня енергія. Способи зміни внутрішньої енергії
4		Теплопровідність
5		Конвекція. Випромінювання
6		Розв’язування задач
7		Кількість теплоти. Питома теплоємність речовини
8		Розв’язування задач
9		Тепловий баланс
10		Розв’язування задач
11		Лабораторна робота №1 Вивчення теплового балансу за умови змішування води різної температури
12		Лабораторна робота №2 Визначення питомої теплоємності речовини
13		Розв’язування задач. Підготовка до контрольної роботи
14		Контрольна робота №1 з теми «. Температура. Внутрішня енергія. Теплопередача»
Частина ІІ. Зміна агрегатного стану речовини. Теплові двигуни
15		Агрегатний стан речовини. Кристалічні та аморфні тіла. Наноматеріали
16		Плавлення та кристалізація. Питома теплота плавлення
17		Розв’язування задач
18		Випаровування та конденсація. Кипіння . Питома теплота пароутворення
19		Розв’язування задач.
20		Розв’язування задач. Самостійна робота
21		Теплота згоряння палива. Коефіцієнт корисної дії нагрівника
22		Розв’язування задач.
23		Розв’язування задач. Самостійна робота
24		Принцип дії теплових двигунів. ККД теплового двигуна
25		Деякі види теплових двигунів
26		Теплоенергетика. Способи збереження енергетичних ресурсів
27		Розв’язування задач. Підготовка до контрольної роботи
28		Контрольна робота №2 з теми  «Зміна агрегатного стану речовини. Теплові двигуни»
29		Захист навчальних проектів з теми « Теплові явища»
30		Захист навчальних проектів з теми « Теплові явища»
31		Захист навчальних проектів з теми « Теплові явища»
Розділ 2. ЕЛЕКТРИЧНІ ЯВИЩА. ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ (30 год)
Частина І. Електричний заряд. Електричне поле. Електричний струм
32		Електричний заряд. Електрична взаємодія
33		Електричне поле
34		Механізм електризації. Електроскоп
35		Закон Кулона
36		Розв’язування задач.
37		Електричний струм. Електрична провідність металів. Дії електричного струму
38		Джерела електричного струму
39		Електричне коло та його елементи
40		Сила струму. Одиниця сили струму. Амперметр
41		Електрична напруга. Одиниця напруги. Вольтметр
42		Електричний опір. Закон Ома
43		Розв’язування задач. Підготовка до контрольної роботи
44		Контрольна робота №3 з теми « Електричний заряд. Електричне поле. Електричний струм»
45		Розрахунок опору провідника. Питомий опір речовини. Реостати
46		Розв’язування задач
47		Лабораторна робота №3 Вимірювання опору провідника за допомогою амперметра та вольтметра
48		Послідовне з’єднання провідників
49		Лабораторна робота №4  Дослідження електричного кола з послідовним з’єднанням провідників
50		Паралельне  з’єднання провідників
51		Лабораторна робота №4  Дослідження електричного кола з паралельним з’єднанням провідників
52		Змішане з’єднання провідників
53		Розв’язування задач. Підготовка до контрольної роботи
54		Контрольна робота №4 з теми « Електричний струм»
Частина ІІ. Робота і потужність електричного струму. Електричний струм у різних середовищах
55		Робота і потужність електричного струму
56		Розв’язування задач
57		Теплова дія струму. Закон Джоуля – Ленца. Електричні нагрівальні прилади. Запобіжники
58		Розв’язування задач
59		Електричний струм у металах
60		Електричний струм у рідинах
61		Застосування електролізу
62		Розв’язування задач
63		Електричний струм у газах
64		Види самостійних газових розрядів
65		Розв’язування задач. Підготовка до контрольної роботи
66		Контрольна робота №5 з теми « Робота і потужність електричного струму. Електричний струм у різних середовищах »
67		Захист навчальних проектів з теми « Електричні явища. Електричний струм»
68		Захист навчальних проектів з теми « Електричні явища. Електричний струм»
69		Захист навчальних проектів з теми « Електричні явища. Електричний струм»
70		Резерв

 

9 клас – 3 години на тиждень ( 105 годин)

 

Програма:                                                                                 Підручник:

 

№ п\п	№ уроку в темі	Дата	Тема уроку	Домашнє завдання	Примітка
Розділ. Електричні явища ( основи електростатики) ( 7 год)
1	1		Електричні явища. Електризація тіл.
2	2		Електричний заряд. Два роди електричних зарядів.
3	3		Дискретність електричного заряду. Взаємодія заряджених тіл.
4	4		Закон Кулона. Закон збереження електричного заряду.
5	5		Електрон. Позитивний і негативний йони.
6	6		Електричне поле. Силові лінії електричного поля.
7	7		Тематичне оцінювання з теми: Електричні явища
Розділ. Електричний струм (основи електронної теорії провідності) (20 год)
8	1		Електричний струм. Дії електричного струму. Провідники, напівпровідники, діелектрики. Умови виникнення та існування електричного струму. Джерела електричного струму.
9	2		Струм у металах. Електропровідність металевих провідників. Електричне коло і його основні елементи
10	3		Розв´язування задач
11	4		Сила струму. Амперметр. Електрична напруга. Вольтметр.
12	5		Розв´язування задач
13	6		Лабораторна робота № 1 Вимірювання сили струму та електричної напруги
14	7		Електричний опір. Залежність опору провідника від його довжини, площі перерізу та матеріалу. Питомий опір провідника. [Залежність опору провідника від його температури.] Резистори. Реостати. Закон Ома для ділянки кола.
15	8		Розв´язування задач
16	9		Лабораторна робота № 2 Вимірювання опору провідника за допомогою амперметра та вольтметра
17	10		Лабораторна робота № 3 Вивчення залежності електричного опору провідника від довжини провідника, площі його поперечного перерізу та матеріалу
18	11		Послідовне й паралельне з’єднання провідників. Розрахунки простих електричних кіл.
19	12		Розв´язування задач
20	13		Лабораторна робота № 4 Дослідження електричного  кола з послідовним з´єднанням провідників
21	14		Лабораторна робота № 5 Дослідження електричного  кола з паралельним  з´єднанням провідників
22	15		Робота й потужність електричного струму. Закон Джоуля — Ленца. Електронагрівальні прилади. Безпека людини під час роботи з електричними приладами й пристроями.
23	16		Розв´язування задач
24	17		Природа електричного струму в розчинах і розплавах електролітів. Закон Фарадея для електролізу.
25	18		Розв´язування задач
26	19		Електропровідність газів. Застосування електролізу й струму в газах.
27	20		Тематичне оцінювання з теми: Електричний струм ( основи електронної теорії провідності). Контрольна робота
Розділ. Магнітні явища( основи електромагнетизму) (15 год)
28	1		Магнітні явища. Постійні магніти, взаємодія магнітів. Магнітне поле. Магнітне поле Землі.
29	2		Дослід Ерстеда. Лінії магнітного поля.
30	3		Гіпотеза Ампера. Магнітні властивості речовин.
31	4		Магнітне поле провідника зі струмом. Магнітне поле котушки зі струмом. Електромагніти.
32	5		Розв´язування задач
33	6		Лабораторна робота № 6 Складання й випробування найпростішого електромагніту
34	7		Дія магнітного поля на рамку зі струмом. Електродвигуни. Електровимірювальні прилади.
35	8		Дія магнітного поля на провідник із струмом. Сила Ампера.
36	9		Розв´язування задач
37	10		Дія магнітного поля на рухомий електричний заряд. Сила Лоренца.
38	11		Розв´язування задач
39	12		Явище електромагнітної індукції. Досліди Фарадея. Індукційний електричний струм. Правило Ленца.
40	13		Розв´язування задач
41	14		Генератори індукційного струму. Промислові джерела електричної енергії.
42	15		Тематичне оцінювання з теми: Магнітні явища ( основи електромагнетизму)
Розділ. Світлові явища ( основи геометричної оптики) (13 год)
43	1		Світлові явища. Джерела й приймачі світла. Швидкість поширення світла.
44	2		Світловий промінь і світловий пучок. Закон прямолінійного поширення світла. Сонячні й місячні затемнення.
45	3		Відбивання світла. Закон відбивання світла. Плоске дзеркало.
46	4		Розв´язування задач
47	5		Лабораторна робота № 7 Вивчення законів відбивання світла за допомогою плоского дзеркала
48	6		Заломлення світла на межі поділу двох середовищ. Закон заломлення світла.
49	7		Розв´язування задач
50	8		Лабораторна робота № 8 Перевірка законів заломлення світла
51	9		Дисперсія світла. Спектральний склад природного світла. Кольори.
52	10		Лінзи. Оптична сила й фокусна відстань лінзи. Формула тонкої лінзи. Отримання зображень за допомогою лінзи. Збільшення лінзи.
53	11		Розв´язування задач
54	12		Лабораторна робота № 9 Визначення фокусної відстані та оптичної сили тонкої лінзи
55	13		Найпростіші оптичні прилади. Окуляри. Об’єктиви. Зорова труба. Око як оптичний прилад. Зір і бачення. Вади зору.
56	14		Тематичне оцінювання з теми: Світлові явища ( основи геометричної оптики)
Розділ. Звукові та електромагнітні хвилі.(8 год)
57	1		Звукові хвилі. Виникнення і поширення звукових хвиль. Швидкість поширення звуку, довжина і частота (період) звукової хвилі.
58	2		Гучність звуку та висота тону. Вібрації і шуми та їх вплив на живі організми.
59	3		Інфра- та ультразвуки. Інфра- та ультразвуки в живій природі і техніці.
60	4		Електромагнітне поле і електромагнітні хвилі. Швидкість поширення, довжина і частота (період) електромагнітної хвилі.
61	5		Властивості електромагнітних хвиль.
62	6		Шкала електромагнітних хвиль. Електромагнітні хвилі в природі й техніці.
63	7		Фізичні основи сучасних бездротових засобів зв’язку та комунікацій. Розвиток уявлень про природу світла
64	8		Тематичне оцінювання з теми: Звукові та електромагнітні хвилі.
Розділ. Фізика атома та атомного ядра. Фізичні основи атомної енергетики. (12 год)
65	1		Природна радіоактивність. Радіоактивні випромінювання, їхня фізична природа і властивості.
66	2		Дослід Резерфорда. Сучасна модель атома. Розміри атомного ядра.
67	3		Ядерні сили. Ізотопи.
68	4		Активність радіоактивної речовини. Період напіврозпаду радіоактивного нукліда.
69	5		Розв´язування задач
70	6		Йонізаційна дія радіоактивного випромінювання. Природний радіоактивний фон. Поглинута та експозиційна доза, її потужність. Дозиметри. Використання радіоактивних ізотопів.
71	7		Розв´язування задач
72	8		Поділ важких ядер. Ланцюгова ядерна реакція поділу.
73	9		Ядерний реактор. Атомні електростанції. Атомна енергетика України.
74	10		Екологічні проблеми атомної енергетики. Термоядерні реакції. Енергія Сонця й зір.
75	11		Розв´язування задач
76	12		Тематичне оцінювання з теми: Фізика атома та атомного ядра. Фізичні основи енергетики
Розділ. Рух та закони збереження ( 17 год)
77	1		Кінематика прискореного руху.
78	2		Закони Ньютона
79	3		Закони Ньютона Розв´язування задач
80	4		Закони Ньютона Розв´язування задач
81	5		Основне рівняння динаміки поступального руху тіла. Система законів Ньютона і її роль у становленні фізичного знання.
82	6		Самостійна робота
83	7		Закони збереження в механіці.
84	8		Розв´язування задач
85	9		Розв´язування задач
86	10		Самостійна робота
87	11		Імпульс, реактивний рух. Фізичні основи ракетної техніки. Досягнення космонавтики.
88	12		Розв´язування задач
89	13		Розв´язування задач
90	14		Самостійна робота
91	15		Межі застосування класичної механіки
92	16		Розв´язування задач Підготовка до контрольної роботи
93	17		Тематичне оцінювання з теми: Рух та закони збереження. Контрольна робота
94			Навчальні проекти: Людина і Всесвіт; Фізика в житті сучасної людини.
95			Навчальні проекти: Сучасний стан  фізичних досліджень в Україні та світі; Україна – космічна держава.
96			Узагальнююче заняття: Фізичні основи екології
97			Узагальнююче заняття: Фізичні основи екології
98			Узагальнююче заняття: Еволюція фізичної картини світу
99			Узагальнююче заняття: Еволюція фізичної картини світу
100			Екскурсія
101			Екскурсія
102			Резерв
103			Резерв
104			Резерв
105			Резерв

 

 

Календарно-тематичний план з фізики для 10 класу

(рівень стандарту, за навчальною програмою авторського колективу під керівництвом Локтєва В. М.)

(105 годин, 3 години на тиждень, 4 години – резервних)

 

№ з/п	Тема уроку	Дата
ВСТУП
1	Зародження й розвиток фізики як науки
2	Методи наукового пізнання. Фізичні величини та їх вимірювання. Невизначеності вимірювань
3	Скалярні та векторні величини
Розділ І. МЕХАНІКА Частина 1. КІНЕМАТИКА
4	Основна задача механіки. Абетка кінематики
5	Швидкість руху. Середня та миттєва швидкості
6	Закони додавання переміщень і швидкостей
7	Розв'язування задач
8	Рівноприскорений прямолінійний рух. Прискорення
9	Розв'язування задач
10	Лабораторна робота № 1. Вивчення прямолінійного рівноприскореного руху
11	Вільне падіння
12	Криволінійний рух під дією незмінної сили тяжіння
13	Розв'язування задач
14	Рівномірний рух матеріальної точки по колу
15	Розв'язування задач
16	Лабораторна робота № 2. Вивчення руху тіла по колу
17	Розв'язування задач. Підготовка до контрольної роботи
18	Контрольна робота № 1 з теми «Механіка. Частина 1. Кінематика»
Розділ І. МЕХАНІКА Частина 2. ДИНАМІКА
19	Інерціальні системи відліку. Перший закон Ньютона
20	Сила. Маса. Другий та третій закони Ньютона
21	Гравітаційне поле. Сила тяжіння. Перша космічна швидкість
22	Розв'язування задач
23	Сила пружності. Вага тіла
24	Сила тертя
25	Розв'язування задач
26	Рівновага тіл. Момент сили
27	Лабораторна робота № 3. Дослідження рівноваги тіла під дією кількох сил
28	Механічна робота. Кінетична енергія. Потужність
29	Потенціальна енергія. Закон збереження механічної енергії
30	Розв'язування задач
31	Лабораторна робота № 4. Дослідження механічного руху тіл з урахуванням закону збереження енергії
32	Імпульс тіла. Реактивний рух. Пружне та непружне зіткнення
33	Розв'язування задач
34	Рух рідини та газу. Підіймальна сила крила
35	Розв'язування задач. Підготовка до контрольної роботи
36	Контрольна робота № 2 з теми «Механіка. Частина 2. Динаміка та закони збереження в механіці»
Розділ І. МЕХАНІКА Частина 3. МЕХАНІЧНІ КОЛИВАННЯ І ХВИЛІ
37	Види механічних коливань
38	Розв'язування задач
39	Математичний і пружинний маятники. Енергія коливань
40	Розв'язування задач
41	Лабораторна робота № 5. Виготовлення маятника та визначення періоду його коливань
42	Резонанс
43	Механічні хвилі
44	Звукові хвилі
45	Розв'язування задач. Підготовка до контрольної роботи
46	Контрольна робота № 3 з теми «Механіка. Частина 3. Механічні коливання і хвилі»
47	Захист учнівських проектів
48	Захист учнівських проектів
Розділ ІІ. ЕЛЕМЕНТИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ВІДНОСНОСТІ
49	Постулати теорії відносності. Релятивістський закон додавання швидкостей
50	Розв'язування задач
51	Наслідки постулатів спеціальної теорії відносності
52	Розв'язування задач
Розділ ІІІ. МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА Частина 1. МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА
53	Основні положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини. Маса та розміри атомів і молекул. Кількість речовини
54	Розв'язування задач
55	Рух і взаємодія атомів і молекул
56	Модель ідеального газу. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії ідеального газу
57	Термодинамічна рівновага. Температура. Температурна шкала Кельвіна
58	Розв'язування задач
59	Рівняння стану ідеального газу. Ізопроцеси
60	Розв'язування задач
61	Розв'язування задач. Підготовка до контрольної роботи
62	Контрольна робота № 4 з теми «Молекулярна фізика»
63	Пароутворення та конденсація. Насичена та ненасичена пара. Кипіння
64	Вологість повітря. Точка роси
65	Лабораторна робота № 6. Вимірювання відносної вологості повітря
66	Поверхневий натяг рідини. Змочування. Капілярні явища
67	Розв'язування задач
68	Лабораторна робота № 7. Визначення поверхневого натягу рідини
69	Будова та властивості твердих тіл. Анізотропія кристалів. Рідкі кристали
70	Механічні властивості твердих тіл
71	Розв'язування задач
72	Лабораторна робота № 8. Визначення модуля пружності (модуля Юнга) речовини
73	Розв'язування задач. Підготовка до контрольної роботи
74	Контрольна робота № 5 з теми «Молекулярна фізика»
Розділ ІІІ. МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА Частина 2. ОСНОВИ ТЕРМОДИНАМІКИ
75	Внутрішня енергія. Способи зміни внутрішньої енергії
76	Розв'язування задач
77	Робота в термодинаміці
78	Розв'язування задач
79	Перший закон термодинаміки. Адіабатний процес
80	Розв'язування задач
81	Принцип дії теплових двигунів. Холодильна машина
82	Розв'язування задач
83	Розв'язування задач. Підготовка до контрольної роботи
84	Контрольна робота № 6 з теми «Основи термодинаміки»
85	Захист учнівських проектів
Розділ ІV. ЕЛЕКТРИЧНЕ ПОЛЕ
86	Абетка електростатики
87	Розв'язування задач
88	Електричне поле
89	Розв'язування задач
90	Робота з переміщення заряду в електростатичному полі. Потенціальна енергія взаємодії точкових зарядів
91	Розв'язування задач
92	Потенціал електростатичного поля. Різниця потенціалів
93	Розв'язування задач
94	Провідники в електростатичному полі
95	Діелектрики в електростатичному полі. Поляризація діелектриків
96	Електроємність. Конденсатори. Енергія зарядженого конденсатора
97	Розв'язування задач
98	Розв'язування задач. Підготовка до контрольної роботи
99	Контрольна робота № 7 з теми «Електричне поле»
100	Захист учнівських проектів
101	Підсумковий урок
102-105	Резерв

 

 

АСТРОНОМІЯ

 

(0,5 год. на тиждень 17 годин на рік)

 

№п/п	Тема уроку	Дата	Примітка	Примітка
	Предмет астрономії. Методи і засоби астрономічних спостережень. Небесна сфера. Рух світил на небесній сфері.
1	Предмет астрономії. Її розвиток та значення в житті суспільства. Методи та засоби астрономічних спостережень.
2	Сузір’я. Зоряні величини. Небесна сфера.
3	Система небесних координат. Зоряні карти. Практична робота «Робота з рухомою картою зоряного неба»
4	Екліптика. Видимий рух Сонця і Місяця. Сонячні та місячні затемнення.
5	Видимий рух планет. Закони Кеплера.
6	Визначення відстаней і розмірів тіл у сонячній системі.
7	Час і календар.  Контрольна робота  №1
	Наша планетна система. Сонце – найближча зоря.
8	Загальна характеристика планет сонячної системи. Планета Земля. Місяць. Планети земної групи.
9	Планети – гіганти та їхні супутники. Планета  Плутон.
10	Малі тіла сонячної системи. Формування нашої планетної системи.
11	Сонце, його будова. Джерела сонячної енергії.
12	Контрольна робота №2
	Зорі. Еволюція зір. Наша Галактика. Будова і еволюція Всесвіту.
13	Відстань до зір. Звичайні зорі. Подвійні зорі.
14	Змінні зорі. Еволюція зір.
15	Наша Галактика.
16	Світ галактик. Еволюція Всесвіту. Життя у Всесвіті.
17	Контрольна робота №3